ПІСНЯ ПРО МАТІР (Ніна Матвієнко)Мамо, вечір … 26.12.2013 ПІСНЯ ПРО МАТІР (Ніна Матвієнко) Мамо, вечір догоря, Вигляда тебе роса, Тільки ти, немов зоря, Даленієш в небеса, Даленієш, як за віями сльоза. Ти від лютої зими Затуляла нас крильми, Прихилялася теплим леготом. Задивлялася білим лебедем, Дивом-казкою за віконечком, Сива ластівко, сиве сонечко. Сад вишневий на порі, Повернулись журавлі. А мені, як до зорі, Долітати на крилі Все до тебе, як до вічної зорі. Там, де ти колись ішла, Тиха стежка зацвіла Вечоровою матіолою, Житом-долею світанковою, Житом-казкою, юним соняхом, Сива ластівко, сиве сонечко. МАТИ (В’ячеслав Хурсенко)За плетеним тином … 24.10.2013 МАТИ (В’ячеслав Хурсенко) За плетеним тином хата маленька, Чекає родину мати старенька, І я поспішаю до рідного дому, Забувши про горе, забувши про втому. В натруджені руки я знов пригортаюсь, Пробачте, що рідко, але сповідаюсь, Про свої спокуси, що часто вам снились, Про те, що ми, діти, до вас забарились. О, мамо, я скучив за подихом печі, За рідним садочком, що лине на плечі, Я хочу присісти на збитім порозі, І хліба поїсти, що сниться в дорозі. Пісня про матір *(Посіяла людям…)Слова: … 01.10.2013 Пісня про матір * (Посіяла людям…) Слова: Борис Олійник Музика: Ігор Поклад Посіяла людям літа свої, літечка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу, Навчила дітей, як на світі по совісті жити, Зітхнула полегко – і тихо пішла за межу. – Куди ж це Ви, мамо?! – сполохано кинулись діти. – Куди ж Ви, бабусю? – онуки біжать до воріт. – Та я недалечко… де сонце лягає спочити. Пора мені, дітки… А ви вже без мене ростіть. – Та як же без Вас ми?… Та що ж ви намислили, мамо? – А хто ж нас, бабусю, у сон поведе по казках? – А я вам лишаю всі райдуги із журавлями, І срібло на травах, і золото на колосках. – Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злота, Аби тільки Ви нас чекали завжди край воріт. Та ми ж переробим усю Вашу вічну роботу, – Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не… Материнський рушникВишивала рушникНе весна … 04.09.2013 “Материнський рушник” Вишивала рушник Не весна й не зоря, Вишивала рушник Рідна мати моя! Клала нитку й тепло В кожну квітку на вік, Щоб затишно було Цій душі молодій! Приспів: Той рушник, материнський, Бережу я в житті! Там, де цвіт материнки І нитки золоті, Там, де в хрестиках долі Мій вишиваний шлях Загубився в роздоллі, Десь у житніх полях. Вишивала рушник Пісня мамин рук, Вишивала рушник Крізь тривоги розлук. І на той оберіг Дарувала любов, Щоб на рідний поріг Повертався я знов! Приспів. Рідна хата моя Вся у зорах сія, Є у мене сім’я: Вчу дітей уже я. Та нікуди не зник Ні в грозу, ні в туман Материнський рушник – Дорогий талісман! Приспів. Загубився в роздоллі, Десь у житніх полях… Рідну маму бережітьСлова: Микола … 22.08.2013 “Рідну маму бережіть” Слова: Микола Янченко Музика: Микола Янченко Хто за нас вночі не спав, Колискової співав? – Мама. Хто в життя дорогу дав, Хто листа від нас чекав? – Мама. Хто найбільше бід зазнав, Сліз гірких в житті пізнав? – Мама. Хто зігріє нас теплом, Прийме під своє крило? – Мама. Приспів: Рідну маму бережіть Кожен день, кожну мить, Бо душа її за нас болить Кожен день, кожну мить. Одиноко буде нам, Коли вже не стане мам, наших мам. Як без неба і води, Так без мами ти завжди будеш сам. Тож любіть її, сини, Влітку, взимку, восени, бо час летить. Бог нам маму раз дає, А роки беруть своє, тож бережіть! Приспів. Рідну маму бережіть Кожен день, кожну мить, Не тривожте її серце, а любіть Кожен день, кожну мить! Мамині очіВже вечір приліг біля хати,У … 25.07.2013 “Мамині очі” Вже вечір приліг біля хати, У золоті верби старі, З надією дивиться мати На плетиво сивих доріг. Приспів: Мамині очі, як зорі ясні, Мамині очі бувають сумні, Коли нас немає, коли виглядають, Мов долю і ночі і дні. Надію у серці плекає І стелить задуму на шлях Іскринками сонця палає У маминих добрих очах. Приспів. В них ласка любов’ю зігріта, Озерця земного добра, В них промені ясного літа І рокиво цілих порад. Приспів. Мамині очі, як зорі ясні, Мамині очі бувають сумні, Коли нас немає, вони виглядають, Мов долю і ночі і дні. МамаХто мене зігріє в темну ніч?Хто мені … 22.07.2013 Мама Хто мене зігріє в темну ніч? Хто мені тихенько заспіває? Ми з тобою, мамо, віч-на-віч. Знаю я, що кращої немає. Хай минають дні, летять роки I, нехай, складне стає так просто. Може вже й доросла я? Приспів: Я не буду казати Та знай: ми блукаємо між світами. Але там, де у неба є край Чути пісню моєї мами. Я не буду казати Та знай: ти у мене одна єдина. Тільки ти чекай. Мамо, я до тебе лину! Хто мене зігріє в темну ніч? Доля, мов ріка, така глибока. Тільки ми з тобою віч-на-віч, Ніжна моя мамо синьоока. Хай минають дні, летять роки I, нехай, cкладне стає так просто. Може вже й доросла я? Приспів. (2) Мамина вишняСлова: Микола ЯнченкоМузика: … 10.07.2013 “Мамина вишня” Слова: Микола Янченко Музика: Микола Янченко День за днем відпливають від мене роки, Наче птахи вони відлітають, Наче листя несуть бистрі води ріки, І назад вже ніяк не вертають… Впала перша на скроні мої сивина, Літа повертають у осінь… Тільки мамина вишня, що біля вікна, Тягне віти свої, в неба просить: Приспів: Мало хто знає, чому серце крає Мамина вишня, що біля вікна, Цвітом весняним мене осипає, Стоїть, похилившись, мов мати сумна… Ніби вчора була моя перша весна, Мене мати за руку водила, І в садочку, що біля самого вікна Молоденькі дерева садила. А роки йшли і йшли, з ними разом росли, Садочок став гарний і пишний, Кожну весну у ньому дерева цвіли, А найкраще з них – мамина вишня! Приспів. Де б не блукав я по білому світу, Жде мене вишня з далеких доріг. Вкриє весною мене білим цвітом, Мов, мамина хустка впаде біля ніг… Приспів. МАМО (Оксана Пекун)Із Києва чи Львова, Бордо … 10.07.2013 МАМО (Оксана Пекун) Із Києва чи Львова, Бордо чи Амстердама, З доріг далеких і чужих порогів Ми їдемо у місто, де нас чекає мама, Ми завжди повертаємось додому. Так часто не встигаєм сказати, що хотілось, Бо час розлуки нас наздоганяє. В тих зустрічах коротких ціле життя вмістилось, В якому мама завжди нас чекає. Приспів: Будь здорова, мамо, Будь щаслива, мамо, Найвірніший і найкращий друг. Не сумуй так, мамо, Не тривожся, мамо, Бо любов твоя рятує від розлук. Ти завжди зрозумієш, підтримаєш, порадиш, Які б нас не спіткали буревії, Ти все на світі знаєш, ти серцем відчуваєш, Що сповнене любові і надії. Приспів Мамина хустка Я іду до тебе, мамо,По … 14.06.2013 “Мамина хустка” Я іду до тебе, мамо, По квітучому саду, Я несу до тебе, мамо, Радість і журбу. Затріпоче пелюстками Хустка вдалині, Тільки рідна моя мама Вибачить мені. Приспів: Мамину хустку В білих пелюстках Ніжно до серця свого притулю, Мамину хустку | В білих пелюстках | Я зберігаю в далекім краю. | (2) Я іду до тебе, мамо, По квітучому саду, Я твій біль від серця, мамо, Тихо відведу. Посідаємо на ґанку Душу виливать, Тільки вечір тополиний Про все буде знать. Приспів. Я іду до тебе, мамо, По квітучому саду, І вже іншої стежинки Більше не знайду. Проведеш мене в дорогу, Де тернистий шлях. Буде снитися щоночі Хустка в пелюстках. Приспів. Страница 1 из 2 1 2 »
26.12.2013 ПІСНЯ ПРО МАТІР (Ніна Матвієнко) Мамо, вечір догоря, Вигляда тебе роса, Тільки ти, немов зоря, Даленієш в небеса, Даленієш, як за віями сльоза. Ти від лютої зими Затуляла нас крильми, Прихилялася теплим леготом. Задивлялася білим лебедем, Дивом-казкою за віконечком, Сива ластівко, сиве сонечко. Сад вишневий на порі, Повернулись журавлі. А мені, як до зорі, Долітати на крилі Все до тебе, як до вічної зорі. Там, де ти колись ішла, Тиха стежка зацвіла Вечоровою матіолою, Житом-долею світанковою, Житом-казкою, юним соняхом, Сива ластівко, сиве сонечко.
26.12.2013
ПІСНЯ ПРО МАТІР (Ніна Матвієнко) Мамо, вечір догоря, Вигляда тебе роса, Тільки ти, немов зоря, Даленієш в небеса, Даленієш, як за віями сльоза. Ти від лютої зими Затуляла нас крильми, Прихилялася теплим леготом. Задивлялася білим лебедем, Дивом-казкою за віконечком, Сива ластівко, сиве сонечко. Сад вишневий на порі, Повернулись журавлі. А мені, як до зорі, Долітати на крилі Все до тебе, як до вічної зорі. Там, де ти колись ішла, Тиха стежка зацвіла Вечоровою матіолою, Житом-долею світанковою, Житом-казкою, юним соняхом, Сива ластівко, сиве сонечко.
24.10.2013 МАТИ (В’ячеслав Хурсенко) За плетеним тином хата маленька, Чекає родину мати старенька, І я поспішаю до рідного дому, Забувши про горе, забувши про втому. В натруджені руки я знов пригортаюсь, Пробачте, що рідко, але сповідаюсь, Про свої спокуси, що часто вам снились, Про те, що ми, діти, до вас забарились. О, мамо, я скучив за подихом печі, За рідним садочком, що лине на плечі, Я хочу присісти на збитім порозі, І хліба поїсти, що сниться в дорозі.
24.10.2013
МАТИ (В’ячеслав Хурсенко) За плетеним тином хата маленька, Чекає родину мати старенька, І я поспішаю до рідного дому, Забувши про горе, забувши про втому. В натруджені руки я знов пригортаюсь, Пробачте, що рідко, але сповідаюсь, Про свої спокуси, що часто вам снились, Про те, що ми, діти, до вас забарились. О, мамо, я скучив за подихом печі, За рідним садочком, що лине на плечі, Я хочу присісти на збитім порозі, І хліба поїсти, що сниться в дорозі.
01.10.2013 Пісня про матір * (Посіяла людям…) Слова: Борис Олійник Музика: Ігор Поклад Посіяла людям літа свої, літечка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу, Навчила дітей, як на світі по совісті жити, Зітхнула полегко – і тихо пішла за межу. – Куди ж це Ви, мамо?! – сполохано кинулись діти. – Куди ж Ви, бабусю? – онуки біжать до воріт. – Та я недалечко… де сонце лягає спочити. Пора мені, дітки… А ви вже без мене ростіть. – Та як же без Вас ми?… Та що ж ви намислили, мамо? – А хто ж нас, бабусю, у сон поведе по казках? – А я вам лишаю всі райдуги із журавлями, І срібло на травах, і золото на колосках. – Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злота, Аби тільки Ви нас чекали завжди край воріт. Та ми ж переробим усю Вашу вічну роботу, – Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не…
01.10.2013
Пісня про матір * (Посіяла людям…) Слова: Борис Олійник Музика: Ігор Поклад Посіяла людям літа свої, літечка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу, Навчила дітей, як на світі по совісті жити, Зітхнула полегко – і тихо пішла за межу. – Куди ж це Ви, мамо?! – сполохано кинулись діти. – Куди ж Ви, бабусю? – онуки біжать до воріт. – Та я недалечко… де сонце лягає спочити. Пора мені, дітки… А ви вже без мене ростіть. – Та як же без Вас ми?… Та що ж ви намислили, мамо? – А хто ж нас, бабусю, у сон поведе по казках? – А я вам лишаю всі райдуги із журавлями, І срібло на травах, і золото на колосках. – Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злота, Аби тільки Ви нас чекали завжди край воріт. Та ми ж переробим усю Вашу вічну роботу, – Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не…
04.09.2013 “Материнський рушник” Вишивала рушник Не весна й не зоря, Вишивала рушник Рідна мати моя! Клала нитку й тепло В кожну квітку на вік, Щоб затишно було Цій душі молодій! Приспів: Той рушник, материнський, Бережу я в житті! Там, де цвіт материнки І нитки золоті, Там, де в хрестиках долі Мій вишиваний шлях Загубився в роздоллі, Десь у житніх полях. Вишивала рушник Пісня мамин рук, Вишивала рушник Крізь тривоги розлук. І на той оберіг Дарувала любов, Щоб на рідний поріг Повертався я знов! Приспів. Рідна хата моя Вся у зорах сія, Є у мене сім’я: Вчу дітей уже я. Та нікуди не зник Ні в грозу, ні в туман Материнський рушник – Дорогий талісман! Приспів. Загубився в роздоллі, Десь у житніх полях…
04.09.2013
“Материнський рушник” Вишивала рушник Не весна й не зоря, Вишивала рушник Рідна мати моя! Клала нитку й тепло В кожну квітку на вік, Щоб затишно було Цій душі молодій! Приспів: Той рушник, материнський, Бережу я в житті! Там, де цвіт материнки І нитки золоті, Там, де в хрестиках долі Мій вишиваний шлях Загубився в роздоллі, Десь у житніх полях. Вишивала рушник Пісня мамин рук, Вишивала рушник Крізь тривоги розлук. І на той оберіг Дарувала любов, Щоб на рідний поріг Повертався я знов! Приспів. Рідна хата моя Вся у зорах сія, Є у мене сім’я: Вчу дітей уже я. Та нікуди не зник Ні в грозу, ні в туман Материнський рушник – Дорогий талісман! Приспів. Загубився в роздоллі, Десь у житніх полях…
22.08.2013 “Рідну маму бережіть” Слова: Микола Янченко Музика: Микола Янченко Хто за нас вночі не спав, Колискової співав? – Мама. Хто в життя дорогу дав, Хто листа від нас чекав? – Мама. Хто найбільше бід зазнав, Сліз гірких в житті пізнав? – Мама. Хто зігріє нас теплом, Прийме під своє крило? – Мама. Приспів: Рідну маму бережіть Кожен день, кожну мить, Бо душа її за нас болить Кожен день, кожну мить. Одиноко буде нам, Коли вже не стане мам, наших мам. Як без неба і води, Так без мами ти завжди будеш сам. Тож любіть її, сини, Влітку, взимку, восени, бо час летить. Бог нам маму раз дає, А роки беруть своє, тож бережіть! Приспів. Рідну маму бережіть Кожен день, кожну мить, Не тривожте її серце, а любіть Кожен день, кожну мить!
22.08.2013
“Рідну маму бережіть” Слова: Микола Янченко Музика: Микола Янченко Хто за нас вночі не спав, Колискової співав? – Мама. Хто в життя дорогу дав, Хто листа від нас чекав? – Мама. Хто найбільше бід зазнав, Сліз гірких в житті пізнав? – Мама. Хто зігріє нас теплом, Прийме під своє крило? – Мама. Приспів: Рідну маму бережіть Кожен день, кожну мить, Бо душа її за нас болить Кожен день, кожну мить. Одиноко буде нам, Коли вже не стане мам, наших мам. Як без неба і води, Так без мами ти завжди будеш сам. Тож любіть її, сини, Влітку, взимку, восени, бо час летить. Бог нам маму раз дає, А роки беруть своє, тож бережіть! Приспів. Рідну маму бережіть Кожен день, кожну мить, Не тривожте її серце, а любіть Кожен день, кожну мить!
25.07.2013 “Мамині очі” Вже вечір приліг біля хати, У золоті верби старі, З надією дивиться мати На плетиво сивих доріг. Приспів: Мамині очі, як зорі ясні, Мамині очі бувають сумні, Коли нас немає, коли виглядають, Мов долю і ночі і дні. Надію у серці плекає І стелить задуму на шлях Іскринками сонця палає У маминих добрих очах. Приспів. В них ласка любов’ю зігріта, Озерця земного добра, В них промені ясного літа І рокиво цілих порад. Приспів. Мамині очі, як зорі ясні, Мамині очі бувають сумні, Коли нас немає, вони виглядають, Мов долю і ночі і дні.
25.07.2013
“Мамині очі” Вже вечір приліг біля хати, У золоті верби старі, З надією дивиться мати На плетиво сивих доріг. Приспів: Мамині очі, як зорі ясні, Мамині очі бувають сумні, Коли нас немає, коли виглядають, Мов долю і ночі і дні. Надію у серці плекає І стелить задуму на шлях Іскринками сонця палає У маминих добрих очах. Приспів. В них ласка любов’ю зігріта, Озерця земного добра, В них промені ясного літа І рокиво цілих порад. Приспів. Мамині очі, як зорі ясні, Мамині очі бувають сумні, Коли нас немає, вони виглядають, Мов долю і ночі і дні.
22.07.2013 Мама Хто мене зігріє в темну ніч? Хто мені тихенько заспіває? Ми з тобою, мамо, віч-на-віч. Знаю я, що кращої немає. Хай минають дні, летять роки I, нехай, складне стає так просто. Може вже й доросла я? Приспів: Я не буду казати Та знай: ми блукаємо між світами. Але там, де у неба є край Чути пісню моєї мами. Я не буду казати Та знай: ти у мене одна єдина. Тільки ти чекай. Мамо, я до тебе лину! Хто мене зігріє в темну ніч? Доля, мов ріка, така глибока. Тільки ми з тобою віч-на-віч, Ніжна моя мамо синьоока. Хай минають дні, летять роки I, нехай, cкладне стає так просто. Може вже й доросла я? Приспів. (2)
22.07.2013
Мама Хто мене зігріє в темну ніч? Хто мені тихенько заспіває? Ми з тобою, мамо, віч-на-віч. Знаю я, що кращої немає. Хай минають дні, летять роки I, нехай, складне стає так просто. Може вже й доросла я? Приспів: Я не буду казати Та знай: ми блукаємо між світами. Але там, де у неба є край Чути пісню моєї мами. Я не буду казати Та знай: ти у мене одна єдина. Тільки ти чекай. Мамо, я до тебе лину! Хто мене зігріє в темну ніч? Доля, мов ріка, така глибока. Тільки ми з тобою віч-на-віч, Ніжна моя мамо синьоока. Хай минають дні, летять роки I, нехай, cкладне стає так просто. Може вже й доросла я? Приспів. (2)
10.07.2013 “Мамина вишня” Слова: Микола Янченко Музика: Микола Янченко День за днем відпливають від мене роки, Наче птахи вони відлітають, Наче листя несуть бистрі води ріки, І назад вже ніяк не вертають… Впала перша на скроні мої сивина, Літа повертають у осінь… Тільки мамина вишня, що біля вікна, Тягне віти свої, в неба просить: Приспів: Мало хто знає, чому серце крає Мамина вишня, що біля вікна, Цвітом весняним мене осипає, Стоїть, похилившись, мов мати сумна… Ніби вчора була моя перша весна, Мене мати за руку водила, І в садочку, що біля самого вікна Молоденькі дерева садила. А роки йшли і йшли, з ними разом росли, Садочок став гарний і пишний, Кожну весну у ньому дерева цвіли, А найкраще з них – мамина вишня! Приспів. Де б не блукав я по білому світу, Жде мене вишня з далеких доріг. Вкриє весною мене білим цвітом, Мов, мамина хустка впаде біля ніг… Приспів.
10.07.2013
“Мамина вишня” Слова: Микола Янченко Музика: Микола Янченко День за днем відпливають від мене роки, Наче птахи вони відлітають, Наче листя несуть бистрі води ріки, І назад вже ніяк не вертають… Впала перша на скроні мої сивина, Літа повертають у осінь… Тільки мамина вишня, що біля вікна, Тягне віти свої, в неба просить: Приспів: Мало хто знає, чому серце крає Мамина вишня, що біля вікна, Цвітом весняним мене осипає, Стоїть, похилившись, мов мати сумна… Ніби вчора була моя перша весна, Мене мати за руку водила, І в садочку, що біля самого вікна Молоденькі дерева садила. А роки йшли і йшли, з ними разом росли, Садочок став гарний і пишний, Кожну весну у ньому дерева цвіли, А найкраще з них – мамина вишня! Приспів. Де б не блукав я по білому світу, Жде мене вишня з далеких доріг. Вкриє весною мене білим цвітом, Мов, мамина хустка впаде біля ніг… Приспів.
10.07.2013 МАМО (Оксана Пекун) Із Києва чи Львова, Бордо чи Амстердама, З доріг далеких і чужих порогів Ми їдемо у місто, де нас чекає мама, Ми завжди повертаємось додому. Так часто не встигаєм сказати, що хотілось, Бо час розлуки нас наздоганяє. В тих зустрічах коротких ціле життя вмістилось, В якому мама завжди нас чекає. Приспів: Будь здорова, мамо, Будь щаслива, мамо, Найвірніший і найкращий друг. Не сумуй так, мамо, Не тривожся, мамо, Бо любов твоя рятує від розлук. Ти завжди зрозумієш, підтримаєш, порадиш, Які б нас не спіткали буревії, Ти все на світі знаєш, ти серцем відчуваєш, Що сповнене любові і надії. Приспів
МАМО (Оксана Пекун) Із Києва чи Львова, Бордо чи Амстердама, З доріг далеких і чужих порогів Ми їдемо у місто, де нас чекає мама, Ми завжди повертаємось додому. Так часто не встигаєм сказати, що хотілось, Бо час розлуки нас наздоганяє. В тих зустрічах коротких ціле життя вмістилось, В якому мама завжди нас чекає. Приспів: Будь здорова, мамо, Будь щаслива, мамо, Найвірніший і найкращий друг. Не сумуй так, мамо, Не тривожся, мамо, Бо любов твоя рятує від розлук. Ти завжди зрозумієш, підтримаєш, порадиш, Які б нас не спіткали буревії, Ти все на світі знаєш, ти серцем відчуваєш, Що сповнене любові і надії. Приспів
14.06.2013 “Мамина хустка” Я іду до тебе, мамо, По квітучому саду, Я несу до тебе, мамо, Радість і журбу. Затріпоче пелюстками Хустка вдалині, Тільки рідна моя мама Вибачить мені. Приспів: Мамину хустку В білих пелюстках Ніжно до серця свого притулю, Мамину хустку | В білих пелюстках | Я зберігаю в далекім краю. | (2) Я іду до тебе, мамо, По квітучому саду, Я твій біль від серця, мамо, Тихо відведу. Посідаємо на ґанку Душу виливать, Тільки вечір тополиний Про все буде знать. Приспів. Я іду до тебе, мамо, По квітучому саду, І вже іншої стежинки Більше не знайду. Проведеш мене в дорогу, Де тернистий шлях. Буде снитися щоночі Хустка в пелюстках. Приспів.
14.06.2013
“Мамина хустка” Я іду до тебе, мамо, По квітучому саду, Я несу до тебе, мамо, Радість і журбу. Затріпоче пелюстками Хустка вдалині, Тільки рідна моя мама Вибачить мені. Приспів: Мамину хустку В білих пелюстках Ніжно до серця свого притулю, Мамину хустку | В білих пелюстках | Я зберігаю в далекім краю. | (2) Я іду до тебе, мамо, По квітучому саду, Я твій біль від серця, мамо, Тихо відведу. Посідаємо на ґанку Душу виливать, Тільки вечір тополиний Про все буде знать. Приспів. Я іду до тебе, мамо, По квітучому саду, І вже іншої стежинки Більше не знайду. Проведеш мене в дорогу, Де тернистий шлях. Буде снитися щоночі Хустка в пелюстках. Приспів.