Історія походження самбукиЩоб залучити … – ч. 2 06.01.2014 Початок виробництва самбуки за оновленою рецептурою збіглося із закінченням другої світової війни. В Італії 50-х років світське життя розгорнулася в неймовірних масштабах, з’явилися місця, де збиралася богема. А, як відомо, де богема, там шик, розкіш мов та дорогий алкоголь. Щоб продати що-небудь представнику богеми, потрібно зробити це шикарним, неймовірним і чудовим. Молінарі зміг піднести свій напій так, щоб ним зацікавилися. Він придумав новий спосіб подачі: палаючий лікер з кавовими зернами на дні. Окрім нового відтінку смаку, вживання цього напою стало видовищним, що привертає увагу, а завдяки алкогольним парам, що виділяється при горінні, ще й п’янким. Сприйнята на ура богемою самбука придбала новий сенс, тепер вона вважалася напоєм багатих і щасливих і стала привабливою для інших. Таким чином, саме Анжело Молінарі зробив самбуку особливим, а потім і модним напоєм. На сьогоднішній день Молінарі не єдиний виробник самбуки, найбільш відомі марки зараз це Pallini, Molinari, Luxardo і Barbero. Говорячи про самбуки, не… Історія походження ПиваНеймовірно, але пиво … – ч. 6 23.12.2013 За способом бродіння сучасне пиво можна розділити на 2 основні види: ель і лагер. Ель зброджується при температурі 15-25 ° C з дріжджами верхового бродіння. Ель часто має фруктові відтінки смаку і високу міцність. Лагер – більш розповсюджений вид пива – зброджується за допомогою дріжджів низового бродіння і при температурі 5-15 ° С, після чого пиво довго витримується при нульовій температурі, насичуючись попутно вуглекислотою і освітлити. Крім лагера і елю, існує бельгійська різновид пива – ламбік. У цьому сорті пиво зброджується самостійно без використання додаткових дріжджових культур. Також набирає популярність пшеничне пиво, як один з найдавніших видів пива, варівшійся ще древніми єгиптянами. Відмінною особливістю сучасного пшеничного пива може вважатися дображивание напою в самій пляшці, чому пшеничне пиво найчастіше випускається нефільтроване. Окремо варто згадати темне пиво. У виробництві темних сортів пива використовується обсмажений солод, або так званий карамельний солод. Крім нього, бувають ще: мюнхенський, віденський, шоколадний і палений. За типом бродіння… Історія походження ДжинаВиробництво джина … – ч. 2 03.10.2013 Цей популярний напій піратів і бідняків оспіваний у багатьох пригодницьких романах. Згадати тільки Стівенсона і його Острів скарбів, в якому джин – повсякденний піратський напій, а ром, хоч і вважався кращим, але був елементом шику і пілся далеко не кожен вечір. До 21 століття дійшли багато старі, перевірені часом сорти джина, назви яких схожі на марки, але це не повинно бентежити – за 350 років технологічні процеси отримали власні імена, які стали назвою сорту. Наприклад, Лондонський сухий джин (London dry gin) або Дженівер (Jenever або Genever) – голландський джин, менш міцний, але більш ароматний предок англійських різновидів, Плімутські джин (Plymouth Gin) або Джин Старого Тома (Old Tom), який до цих пір виготовляється за старовинними рецептами і чи не єдиний солодкий англійська джин. Найбільшу популярність ялівцевий напій має саме на британських островах. Види джина навіть можна поділити на 2 види – британські та небрітанскіх. У Європі джин досі роблять в Голландії,… Історія походження самбукиЩоб залучити … 26.09.2013 Історія походження самбуки Щоб залучити клієнтів, бармени влаштовують справжнє шоу. Вони жонглюють пляшками, крутять у руках келихи, змішують рідини диких кольорів і навіть підпалюють приготовані коктейлі! Досить важко відірватися від такого чарівного дійства, і ми, ніби під гіпнозом, дістаємо гроші і замовляємо щось ще більш феєричне. Одним з найпопулярніших алкогольних напоїв барів і клубів можна назвати італійський анісовий лікер «Самбука». Можливо, саме слово “самбука” здасться вам незнайомим, проте анісовий присмак відомий всім. Варто тільки згадати знамениту анісову горілку, болгарську мастику, грецький узо, французький пастис або турецьку раки. Жителі багатьох країн додають аніс в свої національні міцні алкогольні напої, адже всім відомо, наскільки корисний цей інгредієнт, що застосовується для виготовлення ліків. Звичайно, самбука вважається італійським напоєм, проте поспішимо посіяти сумніви в цьому факті. Вперше напій, що нагадує за смаком самбуку, світ побачив в часи середньовіччя. Саме тоді сарацини привезли в Рим «zammut», напій на основі анісу. Італійцям zammut припав до смаку,… Історія походження ПиваНеймовірно, але пиво … – ч. 2 17.09.2013 У наступні століття пиво поширилася і в інших державах. Стародавні єгиптяни пиво купували спочатку у Вавилоні, але така торгівля недобре позначалася на якості напою – адже перевозили ємності з пивом на верблюдах по жарі, чому пиво втрачало всю принадність. Ті єгиптяни, хто пробував пиво в самому Вавілоні, постаралися дізнатися секрет пивоваріння, а згодом освоїли його виробництво. Незабаром єгиптяни навчилися робити ячмінний солод, а трохи пізніше і пшеничний. Саме пшеничне пиво в Єгипті виходило найкраще. А ще в стародавньому Єгипті варили пиво з мандрагори, шафраном, анісом та іншими прянощами. Пиво було солодкуватим і міцним. Найдавніші з єгипетських рецептів приготування пива відносять до 3500 року до н.е. Не залишали без уваги і пивну гущу, яка використовувалася як припарок при лікувальних процедурах. Навіть у ті далекі часи була актуальна проблема надмірного вживання пива. У 1250 році до н.е. Рамзес II намірився обмежити пиття пива, виступивши прикладом для наслідування, вважаючи за краще більше вино,… Історія походження ДжинаВиробництво джина … – ч. 3 03.09.2013 Хоча деякі види джинів носять позначення «лондонський», в самому Лондоні і його околицях джин вже давно не проводиться (за винятком однієї поважної марки). Більше того, англійські джини випускаються по всьому світу (головним чином в США, Іспанії, Франції) і навіть у Росії деякі заводи випускають свої марки джинів. Завдяки нескладної технології виробництва сухих джинів цей напій став інтернаціональним. Класичним сировиною для джина служать зернові. Для голландського дженевера це тільки ячмінь, для лондонського – тільки пшениця, інші види джинів використовують спирт, отриманий з найрізноманітніших джерел: жито, пшениця, ячмінь, кукурудза, чорна патока, виноград, картопля та інші. Спирт для джина обов’язково повинен бути міцністю 96 ° або вище. Вода для змішування і дистиляції повинна бути найвищої якості, часто демінералізована. Основний компонент, що надає спиртовій основі смак і аромат (ягоди ялівцю) залишається постійним з початку винаходи джина. Як раніше вважалося, що ялівцева настоянка лікує бубонну чуму, так і сьогодні деякі любителі джина п’ють його для… Історія походження ПиваНеймовірно, але пиво … 27.08.2013 Історія походження Пива Неймовірно, але пиво з’явилося в далекі часи одночасно з появою колеса. Археологи стверджують, що пиво було відомо в стародавньому Вавилоні, тобто вже 8 000 років тому. За іншою версією, вік пива – 9 000 років. Вона заснована на знахідці рецепта пива, висіченого в камені в межиріччі Тигру і Євфрату стародавніми шумерами. У той час технології варіння ще не було, і готувався напій шляхом розтирання ячменю і спельту (предок пшениці). Злаки заливали водою, додавали запашні трави і отримували через кілька днів напій, який своїм смаком нагадував сучасне пиво. Пили його через очеретяну соломинку, так що, можна сказати, пиво – це предок коктейлю. Ледь у людства з’явилася писемність, одним з перших слів, написаних клинописом було «пиво». Поступово з’явилися необхідні ємності для приготування сусла, ємності для зерна та попередньої підготовки інгредієнтів та інші необхідні елементи пивного справи. У Месопотамії пиво вже варили на продаж. Археологи знайшли на території сучасного Іраку… Історія шампанськогоМаркіза де Помпадур … – ч. 3 09.08.2013 У 1831 році управляти фірмою став молодий винороб Едуард Берне, який ще більше посилив славу імені Кліко, а з 1866 року і сам став власником марки у віці 88 років. Окремо варто розповісти про історію шампанського в Росії. Перші ігристі вина в Росії з’явилися ще в середині 17 століття в донецьких станицях Цимлянськой і Кумштатской. Відомостей про це вкрай мало, і точних описів вина не збереглося. Ймовірно, що це було зовсім не те шампанське, яке ми добре знаємо, проте відомо, що у вині містилося чимало газу. У 1799 році в Судаку було створено дослідне господарство, яке розпочало експерименти з виготовлення ігристих вин. У 1804 році там же було відкрито училище виноробства. Відомо, що тільки частина білих вин йшла на виготовлення шампанського. У 1812 році було засновано перше виноробне господарство, яке займалося тільки ігристими винами, трохи пізніше друге – господарство Крига, який отримав за свою роботу премію на сімферопольській виставці 1846… Історія шампанськогоМаркіза де Помпадур … – ч. 5 07.08.2013 Шампанське перед відкриванням необхідно охолодити до температури 7-9 ° С. При цьому вино не любить швидкого охолодження. Не можна закопувати в сніг, поміщати в морозильник або на верхню полицю холодильника. Достатньо лише поставити за день до планованого свята потрібну кількість шампанського (краще з запасом – вина в свято завжди не вистачає!) На нижню полицю холодильника і дістати в призначену годину охолоджені пляшки. Є думка, що наливати шампанське випливає, нахиливши келихи під кутом, проте сомельє рекомендують наповнювати келихи у вертикальному положенні, не торкаючись його стінок. Келихи для ігристого вина повинні бути з прозорого скла гладкого, довгасті, що нагадують за формою тюльпан. Це ідеальна форма для шипучого вина, втім, як і для багатьох інших вин. І на закінчення декілька слів про підробки. Традиційно шахраї намагаються підробити найдорожчі марки, такі як «Вдова Кліко» (Veuve Cliquot) і «Кюв’є Будинок Періньон» (Cuve Dom Perianon). Для того щоб відрізнити оригінальне шампанське від підробленого деколи потрібно спеціаліст-криміналіст…. Історія шампанськогоМаркіза де Помпадур … – ч. 2 16.07.2013 «Батьком» шампанського вважають Дім Періньона. Монах-бенедиктинець, який отримав блискучу підготовку і славився своїми здібностями, як винороб з 1670 року став завідувати винними підвалами Отвільерского абатства. Саме Будинок Періньон винайшов методику отримання білого ігристого вина з червоних сортів винограду і розробив способи догляду за ними. Знаменитий монах був ще й відмінним дегустатором, на смак і запах оцінював якість вин. Володіючи феноменальною пам’яттю, він становив чудові купажі вин, які виростали в різних районах для складання одного «фірмового» смаку. Ця практика була продовжена наступними поколіннями виноробів. Одним з найважливіших винаходів Дім Періньона була пробка з кори коркового дуба, яка найкращим чином закупорювала пляшку, набухаючи від вина і не випускаючи з пляшки повітря. Крім того, працьовитим ченцем було знайдено засіб освітлення вина без переливання в іншу пляшку. На превеликий жаль, цей секрет, як і багато інших, був загублений. У ті часи монахи-винороби не залишали записів і всі секрети майстерності віддавалися усно. Інший не менш… Страница 1 из 2 1 2 »
06.01.2014 Початок виробництва самбуки за оновленою рецептурою збіглося із закінченням другої світової війни. В Італії 50-х років світське життя розгорнулася в неймовірних масштабах, з’явилися місця, де збиралася богема. А, як відомо, де богема, там шик, розкіш мов та дорогий алкоголь. Щоб продати що-небудь представнику богеми, потрібно зробити це шикарним, неймовірним і чудовим. Молінарі зміг піднести свій напій так, щоб ним зацікавилися. Він придумав новий спосіб подачі: палаючий лікер з кавовими зернами на дні. Окрім нового відтінку смаку, вживання цього напою стало видовищним, що привертає увагу, а завдяки алкогольним парам, що виділяється при горінні, ще й п’янким. Сприйнята на ура богемою самбука придбала новий сенс, тепер вона вважалася напоєм багатих і щасливих і стала привабливою для інших. Таким чином, саме Анжело Молінарі зробив самбуку особливим, а потім і модним напоєм. На сьогоднішній день Молінарі не єдиний виробник самбуки, найбільш відомі марки зараз це Pallini, Molinari, Luxardo і Barbero. Говорячи про самбуки, не…
06.01.2014
Початок виробництва самбуки за оновленою рецептурою збіглося із закінченням другої світової війни. В Італії 50-х років світське життя розгорнулася в неймовірних масштабах, з’явилися місця, де збиралася богема. А, як відомо, де богема, там шик, розкіш мов та дорогий алкоголь. Щоб продати що-небудь представнику богеми, потрібно зробити це шикарним, неймовірним і чудовим. Молінарі зміг піднести свій напій так, щоб ним зацікавилися. Він придумав новий спосіб подачі: палаючий лікер з кавовими зернами на дні. Окрім нового відтінку смаку, вживання цього напою стало видовищним, що привертає увагу, а завдяки алкогольним парам, що виділяється при горінні, ще й п’янким. Сприйнята на ура богемою самбука придбала новий сенс, тепер вона вважалася напоєм багатих і щасливих і стала привабливою для інших. Таким чином, саме Анжело Молінарі зробив самбуку особливим, а потім і модним напоєм. На сьогоднішній день Молінарі не єдиний виробник самбуки, найбільш відомі марки зараз це Pallini, Molinari, Luxardo і Barbero. Говорячи про самбуки, не…
23.12.2013 За способом бродіння сучасне пиво можна розділити на 2 основні види: ель і лагер. Ель зброджується при температурі 15-25 ° C з дріжджами верхового бродіння. Ель часто має фруктові відтінки смаку і високу міцність. Лагер – більш розповсюджений вид пива – зброджується за допомогою дріжджів низового бродіння і при температурі 5-15 ° С, після чого пиво довго витримується при нульовій температурі, насичуючись попутно вуглекислотою і освітлити. Крім лагера і елю, існує бельгійська різновид пива – ламбік. У цьому сорті пиво зброджується самостійно без використання додаткових дріжджових культур. Також набирає популярність пшеничне пиво, як один з найдавніших видів пива, варівшійся ще древніми єгиптянами. Відмінною особливістю сучасного пшеничного пива може вважатися дображивание напою в самій пляшці, чому пшеничне пиво найчастіше випускається нефільтроване. Окремо варто згадати темне пиво. У виробництві темних сортів пива використовується обсмажений солод, або так званий карамельний солод. Крім нього, бувають ще: мюнхенський, віденський, шоколадний і палений. За типом бродіння…
23.12.2013
За способом бродіння сучасне пиво можна розділити на 2 основні види: ель і лагер. Ель зброджується при температурі 15-25 ° C з дріжджами верхового бродіння. Ель часто має фруктові відтінки смаку і високу міцність. Лагер – більш розповсюджений вид пива – зброджується за допомогою дріжджів низового бродіння і при температурі 5-15 ° С, після чого пиво довго витримується при нульовій температурі, насичуючись попутно вуглекислотою і освітлити. Крім лагера і елю, існує бельгійська різновид пива – ламбік. У цьому сорті пиво зброджується самостійно без використання додаткових дріжджових культур. Також набирає популярність пшеничне пиво, як один з найдавніших видів пива, варівшійся ще древніми єгиптянами. Відмінною особливістю сучасного пшеничного пива може вважатися дображивание напою в самій пляшці, чому пшеничне пиво найчастіше випускається нефільтроване. Окремо варто згадати темне пиво. У виробництві темних сортів пива використовується обсмажений солод, або так званий карамельний солод. Крім нього, бувають ще: мюнхенський, віденський, шоколадний і палений. За типом бродіння…
03.10.2013 Цей популярний напій піратів і бідняків оспіваний у багатьох пригодницьких романах. Згадати тільки Стівенсона і його Острів скарбів, в якому джин – повсякденний піратський напій, а ром, хоч і вважався кращим, але був елементом шику і пілся далеко не кожен вечір. До 21 століття дійшли багато старі, перевірені часом сорти джина, назви яких схожі на марки, але це не повинно бентежити – за 350 років технологічні процеси отримали власні імена, які стали назвою сорту. Наприклад, Лондонський сухий джин (London dry gin) або Дженівер (Jenever або Genever) – голландський джин, менш міцний, але більш ароматний предок англійських різновидів, Плімутські джин (Plymouth Gin) або Джин Старого Тома (Old Tom), який до цих пір виготовляється за старовинними рецептами і чи не єдиний солодкий англійська джин. Найбільшу популярність ялівцевий напій має саме на британських островах. Види джина навіть можна поділити на 2 види – британські та небрітанскіх. У Європі джин досі роблять в Голландії,…
03.10.2013
Цей популярний напій піратів і бідняків оспіваний у багатьох пригодницьких романах. Згадати тільки Стівенсона і його Острів скарбів, в якому джин – повсякденний піратський напій, а ром, хоч і вважався кращим, але був елементом шику і пілся далеко не кожен вечір. До 21 століття дійшли багато старі, перевірені часом сорти джина, назви яких схожі на марки, але це не повинно бентежити – за 350 років технологічні процеси отримали власні імена, які стали назвою сорту. Наприклад, Лондонський сухий джин (London dry gin) або Дженівер (Jenever або Genever) – голландський джин, менш міцний, але більш ароматний предок англійських різновидів, Плімутські джин (Plymouth Gin) або Джин Старого Тома (Old Tom), який до цих пір виготовляється за старовинними рецептами і чи не єдиний солодкий англійська джин. Найбільшу популярність ялівцевий напій має саме на британських островах. Види джина навіть можна поділити на 2 види – британські та небрітанскіх. У Європі джин досі роблять в Голландії,…
26.09.2013 Історія походження самбуки Щоб залучити клієнтів, бармени влаштовують справжнє шоу. Вони жонглюють пляшками, крутять у руках келихи, змішують рідини диких кольорів і навіть підпалюють приготовані коктейлі! Досить важко відірватися від такого чарівного дійства, і ми, ніби під гіпнозом, дістаємо гроші і замовляємо щось ще більш феєричне. Одним з найпопулярніших алкогольних напоїв барів і клубів можна назвати італійський анісовий лікер «Самбука». Можливо, саме слово “самбука” здасться вам незнайомим, проте анісовий присмак відомий всім. Варто тільки згадати знамениту анісову горілку, болгарську мастику, грецький узо, французький пастис або турецьку раки. Жителі багатьох країн додають аніс в свої національні міцні алкогольні напої, адже всім відомо, наскільки корисний цей інгредієнт, що застосовується для виготовлення ліків. Звичайно, самбука вважається італійським напоєм, проте поспішимо посіяти сумніви в цьому факті. Вперше напій, що нагадує за смаком самбуку, світ побачив в часи середньовіччя. Саме тоді сарацини привезли в Рим «zammut», напій на основі анісу. Італійцям zammut припав до смаку,…
26.09.2013
Історія походження самбуки Щоб залучити клієнтів, бармени влаштовують справжнє шоу. Вони жонглюють пляшками, крутять у руках келихи, змішують рідини диких кольорів і навіть підпалюють приготовані коктейлі! Досить важко відірватися від такого чарівного дійства, і ми, ніби під гіпнозом, дістаємо гроші і замовляємо щось ще більш феєричне. Одним з найпопулярніших алкогольних напоїв барів і клубів можна назвати італійський анісовий лікер «Самбука». Можливо, саме слово “самбука” здасться вам незнайомим, проте анісовий присмак відомий всім. Варто тільки згадати знамениту анісову горілку, болгарську мастику, грецький узо, французький пастис або турецьку раки. Жителі багатьох країн додають аніс в свої національні міцні алкогольні напої, адже всім відомо, наскільки корисний цей інгредієнт, що застосовується для виготовлення ліків. Звичайно, самбука вважається італійським напоєм, проте поспішимо посіяти сумніви в цьому факті. Вперше напій, що нагадує за смаком самбуку, світ побачив в часи середньовіччя. Саме тоді сарацини привезли в Рим «zammut», напій на основі анісу. Італійцям zammut припав до смаку,…
17.09.2013 У наступні століття пиво поширилася і в інших державах. Стародавні єгиптяни пиво купували спочатку у Вавилоні, але така торгівля недобре позначалася на якості напою – адже перевозили ємності з пивом на верблюдах по жарі, чому пиво втрачало всю принадність. Ті єгиптяни, хто пробував пиво в самому Вавілоні, постаралися дізнатися секрет пивоваріння, а згодом освоїли його виробництво. Незабаром єгиптяни навчилися робити ячмінний солод, а трохи пізніше і пшеничний. Саме пшеничне пиво в Єгипті виходило найкраще. А ще в стародавньому Єгипті варили пиво з мандрагори, шафраном, анісом та іншими прянощами. Пиво було солодкуватим і міцним. Найдавніші з єгипетських рецептів приготування пива відносять до 3500 року до н.е. Не залишали без уваги і пивну гущу, яка використовувалася як припарок при лікувальних процедурах. Навіть у ті далекі часи була актуальна проблема надмірного вживання пива. У 1250 році до н.е. Рамзес II намірився обмежити пиття пива, виступивши прикладом для наслідування, вважаючи за краще більше вино,…
17.09.2013
У наступні століття пиво поширилася і в інших державах. Стародавні єгиптяни пиво купували спочатку у Вавилоні, але така торгівля недобре позначалася на якості напою – адже перевозили ємності з пивом на верблюдах по жарі, чому пиво втрачало всю принадність. Ті єгиптяни, хто пробував пиво в самому Вавілоні, постаралися дізнатися секрет пивоваріння, а згодом освоїли його виробництво. Незабаром єгиптяни навчилися робити ячмінний солод, а трохи пізніше і пшеничний. Саме пшеничне пиво в Єгипті виходило найкраще. А ще в стародавньому Єгипті варили пиво з мандрагори, шафраном, анісом та іншими прянощами. Пиво було солодкуватим і міцним. Найдавніші з єгипетських рецептів приготування пива відносять до 3500 року до н.е. Не залишали без уваги і пивну гущу, яка використовувалася як припарок при лікувальних процедурах. Навіть у ті далекі часи була актуальна проблема надмірного вживання пива. У 1250 році до н.е. Рамзес II намірився обмежити пиття пива, виступивши прикладом для наслідування, вважаючи за краще більше вино,…
03.09.2013 Хоча деякі види джинів носять позначення «лондонський», в самому Лондоні і його околицях джин вже давно не проводиться (за винятком однієї поважної марки). Більше того, англійські джини випускаються по всьому світу (головним чином в США, Іспанії, Франції) і навіть у Росії деякі заводи випускають свої марки джинів. Завдяки нескладної технології виробництва сухих джинів цей напій став інтернаціональним. Класичним сировиною для джина служать зернові. Для голландського дженевера це тільки ячмінь, для лондонського – тільки пшениця, інші види джинів використовують спирт, отриманий з найрізноманітніших джерел: жито, пшениця, ячмінь, кукурудза, чорна патока, виноград, картопля та інші. Спирт для джина обов’язково повинен бути міцністю 96 ° або вище. Вода для змішування і дистиляції повинна бути найвищої якості, часто демінералізована. Основний компонент, що надає спиртовій основі смак і аромат (ягоди ялівцю) залишається постійним з початку винаходи джина. Як раніше вважалося, що ялівцева настоянка лікує бубонну чуму, так і сьогодні деякі любителі джина п’ють його для…
03.09.2013
Хоча деякі види джинів носять позначення «лондонський», в самому Лондоні і його околицях джин вже давно не проводиться (за винятком однієї поважної марки). Більше того, англійські джини випускаються по всьому світу (головним чином в США, Іспанії, Франції) і навіть у Росії деякі заводи випускають свої марки джинів. Завдяки нескладної технології виробництва сухих джинів цей напій став інтернаціональним. Класичним сировиною для джина служать зернові. Для голландського дженевера це тільки ячмінь, для лондонського – тільки пшениця, інші види джинів використовують спирт, отриманий з найрізноманітніших джерел: жито, пшениця, ячмінь, кукурудза, чорна патока, виноград, картопля та інші. Спирт для джина обов’язково повинен бути міцністю 96 ° або вище. Вода для змішування і дистиляції повинна бути найвищої якості, часто демінералізована. Основний компонент, що надає спиртовій основі смак і аромат (ягоди ялівцю) залишається постійним з початку винаходи джина. Як раніше вважалося, що ялівцева настоянка лікує бубонну чуму, так і сьогодні деякі любителі джина п’ють його для…
27.08.2013 Історія походження Пива Неймовірно, але пиво з’явилося в далекі часи одночасно з появою колеса. Археологи стверджують, що пиво було відомо в стародавньому Вавилоні, тобто вже 8 000 років тому. За іншою версією, вік пива – 9 000 років. Вона заснована на знахідці рецепта пива, висіченого в камені в межиріччі Тигру і Євфрату стародавніми шумерами. У той час технології варіння ще не було, і готувався напій шляхом розтирання ячменю і спельту (предок пшениці). Злаки заливали водою, додавали запашні трави і отримували через кілька днів напій, який своїм смаком нагадував сучасне пиво. Пили його через очеретяну соломинку, так що, можна сказати, пиво – це предок коктейлю. Ледь у людства з’явилася писемність, одним з перших слів, написаних клинописом було «пиво». Поступово з’явилися необхідні ємності для приготування сусла, ємності для зерна та попередньої підготовки інгредієнтів та інші необхідні елементи пивного справи. У Месопотамії пиво вже варили на продаж. Археологи знайшли на території сучасного Іраку…
27.08.2013
Історія походження Пива Неймовірно, але пиво з’явилося в далекі часи одночасно з появою колеса. Археологи стверджують, що пиво було відомо в стародавньому Вавилоні, тобто вже 8 000 років тому. За іншою версією, вік пива – 9 000 років. Вона заснована на знахідці рецепта пива, висіченого в камені в межиріччі Тигру і Євфрату стародавніми шумерами. У той час технології варіння ще не було, і готувався напій шляхом розтирання ячменю і спельту (предок пшениці). Злаки заливали водою, додавали запашні трави і отримували через кілька днів напій, який своїм смаком нагадував сучасне пиво. Пили його через очеретяну соломинку, так що, можна сказати, пиво – це предок коктейлю. Ледь у людства з’явилася писемність, одним з перших слів, написаних клинописом було «пиво». Поступово з’явилися необхідні ємності для приготування сусла, ємності для зерна та попередньої підготовки інгредієнтів та інші необхідні елементи пивного справи. У Месопотамії пиво вже варили на продаж. Археологи знайшли на території сучасного Іраку…
09.08.2013 У 1831 році управляти фірмою став молодий винороб Едуард Берне, який ще більше посилив славу імені Кліко, а з 1866 року і сам став власником марки у віці 88 років. Окремо варто розповісти про історію шампанського в Росії. Перші ігристі вина в Росії з’явилися ще в середині 17 століття в донецьких станицях Цимлянськой і Кумштатской. Відомостей про це вкрай мало, і точних описів вина не збереглося. Ймовірно, що це було зовсім не те шампанське, яке ми добре знаємо, проте відомо, що у вині містилося чимало газу. У 1799 році в Судаку було створено дослідне господарство, яке розпочало експерименти з виготовлення ігристих вин. У 1804 році там же було відкрито училище виноробства. Відомо, що тільки частина білих вин йшла на виготовлення шампанського. У 1812 році було засновано перше виноробне господарство, яке займалося тільки ігристими винами, трохи пізніше друге – господарство Крига, який отримав за свою роботу премію на сімферопольській виставці 1846…
09.08.2013
У 1831 році управляти фірмою став молодий винороб Едуард Берне, який ще більше посилив славу імені Кліко, а з 1866 року і сам став власником марки у віці 88 років. Окремо варто розповісти про історію шампанського в Росії. Перші ігристі вина в Росії з’явилися ще в середині 17 століття в донецьких станицях Цимлянськой і Кумштатской. Відомостей про це вкрай мало, і точних описів вина не збереглося. Ймовірно, що це було зовсім не те шампанське, яке ми добре знаємо, проте відомо, що у вині містилося чимало газу. У 1799 році в Судаку було створено дослідне господарство, яке розпочало експерименти з виготовлення ігристих вин. У 1804 році там же було відкрито училище виноробства. Відомо, що тільки частина білих вин йшла на виготовлення шампанського. У 1812 році було засновано перше виноробне господарство, яке займалося тільки ігристими винами, трохи пізніше друге – господарство Крига, який отримав за свою роботу премію на сімферопольській виставці 1846…
07.08.2013 Шампанське перед відкриванням необхідно охолодити до температури 7-9 ° С. При цьому вино не любить швидкого охолодження. Не можна закопувати в сніг, поміщати в морозильник або на верхню полицю холодильника. Достатньо лише поставити за день до планованого свята потрібну кількість шампанського (краще з запасом – вина в свято завжди не вистачає!) На нижню полицю холодильника і дістати в призначену годину охолоджені пляшки. Є думка, що наливати шампанське випливає, нахиливши келихи під кутом, проте сомельє рекомендують наповнювати келихи у вертикальному положенні, не торкаючись його стінок. Келихи для ігристого вина повинні бути з прозорого скла гладкого, довгасті, що нагадують за формою тюльпан. Це ідеальна форма для шипучого вина, втім, як і для багатьох інших вин. І на закінчення декілька слів про підробки. Традиційно шахраї намагаються підробити найдорожчі марки, такі як «Вдова Кліко» (Veuve Cliquot) і «Кюв’є Будинок Періньон» (Cuve Dom Perianon). Для того щоб відрізнити оригінальне шампанське від підробленого деколи потрібно спеціаліст-криміналіст….
07.08.2013
Шампанське перед відкриванням необхідно охолодити до температури 7-9 ° С. При цьому вино не любить швидкого охолодження. Не можна закопувати в сніг, поміщати в морозильник або на верхню полицю холодильника. Достатньо лише поставити за день до планованого свята потрібну кількість шампанського (краще з запасом – вина в свято завжди не вистачає!) На нижню полицю холодильника і дістати в призначену годину охолоджені пляшки. Є думка, що наливати шампанське випливає, нахиливши келихи під кутом, проте сомельє рекомендують наповнювати келихи у вертикальному положенні, не торкаючись його стінок. Келихи для ігристого вина повинні бути з прозорого скла гладкого, довгасті, що нагадують за формою тюльпан. Це ідеальна форма для шипучого вина, втім, як і для багатьох інших вин. І на закінчення декілька слів про підробки. Традиційно шахраї намагаються підробити найдорожчі марки, такі як «Вдова Кліко» (Veuve Cliquot) і «Кюв’є Будинок Періньон» (Cuve Dom Perianon). Для того щоб відрізнити оригінальне шампанське від підробленого деколи потрібно спеціаліст-криміналіст….
16.07.2013 «Батьком» шампанського вважають Дім Періньона. Монах-бенедиктинець, який отримав блискучу підготовку і славився своїми здібностями, як винороб з 1670 року став завідувати винними підвалами Отвільерского абатства. Саме Будинок Періньон винайшов методику отримання білого ігристого вина з червоних сортів винограду і розробив способи догляду за ними. Знаменитий монах був ще й відмінним дегустатором, на смак і запах оцінював якість вин. Володіючи феноменальною пам’яттю, він становив чудові купажі вин, які виростали в різних районах для складання одного «фірмового» смаку. Ця практика була продовжена наступними поколіннями виноробів. Одним з найважливіших винаходів Дім Періньона була пробка з кори коркового дуба, яка найкращим чином закупорювала пляшку, набухаючи від вина і не випускаючи з пляшки повітря. Крім того, працьовитим ченцем було знайдено засіб освітлення вина без переливання в іншу пляшку. На превеликий жаль, цей секрет, як і багато інших, був загублений. У ті часи монахи-винороби не залишали записів і всі секрети майстерності віддавалися усно. Інший не менш…
16.07.2013
«Батьком» шампанського вважають Дім Періньона. Монах-бенедиктинець, який отримав блискучу підготовку і славився своїми здібностями, як винороб з 1670 року став завідувати винними підвалами Отвільерского абатства. Саме Будинок Періньон винайшов методику отримання білого ігристого вина з червоних сортів винограду і розробив способи догляду за ними. Знаменитий монах був ще й відмінним дегустатором, на смак і запах оцінював якість вин. Володіючи феноменальною пам’яттю, він становив чудові купажі вин, які виростали в різних районах для складання одного «фірмового» смаку. Ця практика була продовжена наступними поколіннями виноробів. Одним з найважливіших винаходів Дім Періньона була пробка з кори коркового дуба, яка найкращим чином закупорювала пляшку, набухаючи від вина і не випускаючи з пляшки повітря. Крім того, працьовитим ченцем було знайдено засіб освітлення вина без переливання в іншу пляшку. На превеликий жаль, цей секрет, як і багато інших, був загублений. У ті часи монахи-винороби не залишали записів і всі секрети майстерності віддавалися усно. Інший не менш…